Життя – це час, а час – це гроші
Логічний ланцюжок думок? Звісно, що так. В кінематографії він реалізовувався уже не раз. Але час починав цінуватися через якусь хворобу або був винагородою від потойбічних сил. Проте схема «життя – час, час – гроші» такої прямолінійної реалізації в кіно ще не мала.
Очікував на типовий бойовичок – так десь 5 із 10. Не сталось як гадалось. Звісно на Оскар не тягне, але приємно здивований… Причини? На мою думку основні дві, вірніше двоє – Люк Бессон та Зої Салдана. Особливо вразив старт стрічки. За це варто подякувати 12-річній Амандлі Стендберг і її неперевершеному паркуру.